Про нас

Шлях до розквіту «Соняшника»

Історичний нарис

У 1928 році  для потреб працівників Чолівської сільської комуни було створено дитячі ясла, що розміщувалися на території нинішнього мікрорайону Мирний. У пристосованому приміщенні доглядалися діти робітників залізниці та селян. 20 малят віком від 2 місяців до 8 років обслуговували: медсестра-вихователь, няня, пряля та кухар. Харчування організовувалося за рахунок сільського господарства, малеча отримувала щойно видоєне  молоко, на кухні готувалися молочнокисла продукція, м'ясо надходило лише на свята. Прання здійснювалося просто на річці, і досить часто можна було спостерігати, як праля, з винятковою турботою, розстеляла для сушіння дитячі пелюшки на траві та камінні берегів Вужа. Як довго проіснували ясла – невідомо, оскільки подальша доля закладу, вже задокументована, була знайдена в архівах Коростенського щебеневого заводу.

Тяжкі післявоєнні десятиліття… Країна підводиться з руїн, формуються нові підприємства, розробляються землі, люди з надією дивляться в майбуття і прагнуть кращого – життя видається світлим. В невеличкому селищі Мирний Коростенського району, для малят працівників місцевого щебеневого заводу у 1954 році відкрив двері дитячий ясла-садок, в якому діяло дві групи: раннього віку та цілодобова. Садок отримав назву «Дзвіночок», позаяк, працівники мріяли про дзвінкий  гомін дітлахів, що сповіщатиме про добробут селища. Аби влаштувати дитинку до закладу, батьки повинні бути ударниками праці, мати високі трудові показники. На той час до селища потягнулася молодь, юні хлопці та дівчата з романтичними натурами та бравою силою створювали сім’ї.  Вони жили хоча в не зовсім благо влаштованих гуртожитках, та були щедрими на новонароджених. Потреба в розширенні дошкільного закладу гостро повстала у 1977 році.

Саме в цьому році «Дзвіночок» зріс до двох приміщень. Другий корпус укомплектували за найвищими стандартами і садок став показовим для Коростенського райво. Наповнюваність кожної з чотирьох груп становила близько 40 дітей, з вихованцями проводилися заходи, що чітко відображали цінності існуючої влади.

Ішов час, змінювалися принципи та ідеологія, навіть ментальність суспільства зазнала певних метаморфоз. Виявилося, що все, до чого йшла країна – неправдиве та непотрібне, як і самі люди, котрі почувалися покинутими у період перебудови. Дефіцит заполонив простір, нещадно заповз у душі. Дефіцитом стала навіть любов та впевненість – занепад відобразився і на освіті Коростенського району. Катастрофічно зменшилася народжуваність, забезпечення дитсадків звелося до рівня виживання, і в 1997 році «Дзвіночок» втрачає середню групу.

За рік, у 1998 – лише дві групи: ясельна та різновікова. Скорочення штату, скорочення фінансування. Повстає питання повної ліквідації закладу. Останнє скорочення – одна різновікова група – припало на кінець минулого століття, там воно і лишилося з частиною болючих проблем.

 2001 рік. Селище Мирний, за рішенням сесії Верховної Ради України, приєднано до міста Коростеня, відповідно й «Дзвіночок» став частиною міста. Практично розвалений, без належних умов утримання дошкільнят, з мінімальним матеріальним забезпеченням, дитячий заклад прийнято на баланс. Працівники та батьки губилися у припущеннях та здогадках: «Чи ж бути садку у Мирному?».

Закладу дали шанс не лише існувати, але й розширили його. За мудрої політики міського голови В.В.Москаленка та титанічної праці відділу освіти – садок зафункціонував з новими силами та новою назвою. Засніженого лютого 2001 року розквітнув «Соняшник» - дитячі ясла-садок №22 м.Коростеня, що мав дві групи. Через два роки, задоволені послугами дитсадка, батьки повели малюків до третьої групи.

Наразі дошкільний навчальний заклад відвідує півсотні вихованців, організовано послуги Консультативного центру, де маленькі українці мають змогу отримувати дошкільну освіту за сучасними стандартами.

Педагогічний колектив ДНЗ №22 є активним учасником життя міста. Працівники закладу з 2001 року отримали близько 50 нагород та відзнак різного рівня за успіхи в модернізації освітнього процесу, було реалізовано кілька вагомих проектів, що отримали визнання в Україні. Саме в цьому закладі вийшла перша шпальта єдиного в Україні дитячого періодичного видання «Аллочка-дошколярочка», створеного виключно силами працівників освіти. Тут знайшлося місце для втілення в практику інноваційної авторської технології психокорекціх учасників освітнього процесу «РАЙ-дуга».

Не було б досягнень та успіхів без підтримки, яку всеціло забезпечує відділ освіти, батьківська громадськість, загальноосвітня школа №13 м.Коростеня, підлітковий клуб «Сузір’я», філіал бібліотеки ім. Островського №6. Не стоїть осторонь життя закладу шефська організація ПРАТ «Коростенський щебзавод», який достачає модернізацію приміщень та устаткування.

Квітне, незважаючи ні на що, «Соняшник» і вдячністю згадує тих, хто творив його історію. 

Випускники ДНЗ№22 трудяться у різних сферах, здебільшого мають високу кваліфікацію, і працелюби закладу неймовірно пишаються своєю «викоханою тисячею пташенят», адже зі стін закладу вилетіло у світ більше тисячі сто малюків.

Тут ви можете виділити важливу інформацію.